Андрій Кадук. Мій найбільший успіх

0
398

Юні журналісти з Полтавського Ліхтарика поспілкувались с журналістом, теле- і радіоведучим Андрієм Кадуком. 

Кожного ранку ми прокидаємося і навіть не знаємо, що нас очікує в майбутньому. Вважаємо, що зміни самі приходять і нічого для цього робити не треба. Невпевнені у своїх силах не зможуть реалізувати та удосконалити своє майбутнє, – вони залишаються у нерухомому стані. Для нас випала нагода поспілкуватись з людиною, яка впевнено може привести багато прикладів зі свого життя та довести – немає нічого неможливого, варто мати ціль і не лінитися. А це доволі корисна мотивація! Вітайте! Телеведучий програми «Ранок на Лтаві» телеканалу «Лтава» та ведучий свят Андрій Кадук.

Ким Ви мріяли стати в дитинстві?

Ого, нічого собі, дуже хороше запитання! (ред. – сміється) У дитинстві мріяв стати футболістом. Пригадую, як грав у футбол з хлопцями у дворі, а зараз спостерігаю, що менше стали у нього грати, раніше було більше. Я ще з тих часів, коли не було інтернету. Також, як всі інші, мріяв стати космонавтом, як же без цього. Був період, коли я реально знав найголовніші зірки, які можна побачити небі, навіть, хотів стати астрономом, а зараз складніше розпізнавати. Не астролог в жодному разі! Футболіст-Космонавт-Астроном.

А зараз ви не хочете себе спробувати в цих професіях?

Чесно ні, не хочу, це травматичний вид спорту, тим більше я знаю більше талановитих телеведучих, ніж футболістів (ред. – сміється) от і все. Думаю, якщо так сталося, значить так і треба. Я не вірю у випадковості їх не існує, навіть я вважаю, що зустріч з вами є не випадковістю, а чому ми вже скоро про це дізнаємося.

Чому вибрали професію саме журналіста, теле- і радіоведучого?

У певний період часу змінилися пріоритети, скажімо, в один прекрасний момент сталося так, що друзі сказали: «Ти дуже багато розмовляєш, спробуй себе в якійсь такій сфері». Я вирішив – а чому б і ні?

На вашу думку професія телеведучого може привести до змін?

Це моя суб’єктивна думка, але все-таки думаю, що так може змінити. От, наприклад, велика кількість людей вмикає телевізор і дивиться  телепередачі, хід-паради і, якщо у людини поганий настрій, то відповідно телеведучий може змінити настрій це – перше. Чи зміниться життя, коли розкажеш цікаві факти? Напевно, саме це може надихне на нові стартапи. Наприклад, ти почув,  що у Гвінеї вперше дізналися про інтернет і думає житель Полтави, ось поїду в Гвінею і там буду заробляти, це якщо фінансово.

Скільки ви працюєте в цій сфері? А на телеканалі «Лтава»?

Спочатку пішов на радіо, а потім на телебачення, хоча воно з’явилося раніше та головним стало для мене  радіо… Ще на початку 2000-х.

Виникали моменти, коли під час зйомок були негаразди або щось пішло не так?

Ні, чесно говорячи не було, а от щось цікаве – то дуже часто. Коли прямий ефір потрібно слідкувати за тим, що  говориш. Бо був випадок  говориш одне, а режисери сміються, потім ти передивляєшся і розумієш, що сказав не так як хотів.

Можете згадати якийсь курйозний випадок під час зйомок? Або, можливо, це просто яскравий спогад з досвіду роботи на телебаченні.

Знову ж таки думаю з студійних зйомок курйозний випадків чимало. Наприклад, коли під час спілкування з гостем, цікавим, відомим, ти сидиш, а в тебе, відчуваєш ніби язик занімів. А тут потрібно запитання задавати. І ти думаєш хто б тобі склянку води дав. І ловиш момент, коли тебе не знімають і махаєш руками, показуєш – дайте води. Ще можна згадати як оператори лазили по підлозі, щоб зняти з різних ракурсів, щоб картинка була гарною потрібно було так зняти. Такі яскраві або курйозні випадки виникають  постійно.

У якій телепередачі хотіли б ще спробувати себе?

«Орел та Решка». Знаєте, я дуже важкий на підйом, мене сім’я завжди намагається кудись відправити мандрувати, а в мене з цим складніше. А от коли це телепередача, – закинули кудись в гори і ти не знаєш, що робити.

Чи довелося вам переборювати страх перед камерою?

Один відомий ведучий досить поважного віку сказав багато років тому: «Я навіть зараз виходжу на сцену і переживаю, тому що якщо ти не хвилюєшся за свій виступ, то на сцену виходити не варто…». Я переборював раз, п’ять, десять раз вийшов на сцену, і так потрохи переборов страх перед камерою. Я думаю, що існує тільки або я не хочу, або я хочу собі доказати що я зможу. Зустрічав я таких людей, які говорили я не можу зробити тому що, вони вигадують собі щось, бо не хочуть нічого робити просто не мають бажання.

Які у вас секрети бадьорих ранків? Оскільки люди  ще тільки прокидаються, а ви вже у прямому ефірі? Як ви звикли до такого графіку?

Буду казати відверто, я класична сова,  хоча потрібно для роботи прокидатися не пізніше п’ятої ранку, навіть раніше, щоб зібратися, і вже о шостій бути на роботі. Секрети моїх ранків – це музика, я страшний меломан, полюбляю дуже багато різної музики, але зранку мене бадьорить класичний західний рок.   А головне – прокидатися з гарним настроєм і говорити: «Сьогодні буде чудовий день, я впевнений у цьому!». Все залежить від застанови, це як, знаєте, склянка наполовину пуста, потрібно просто вірити, що все буде добре. Я дуже довго не міг звикнути до того, що я працюю у ранковій програмі і треба прокидатися так рано, – це дуже складно.

Нам відомо, що ви працюєте ще ведучим свят. Робота нелегка, оскільки замовники – люди з власним баченням свого свята. Як важко знаходити компроміси переконувати у чомусь?

Перший такий захід я провів п’ятнадцять років тому. Не буду хизуватися кількістю, але скажу, що з того часу багато чого змінилося. Зараз на тебе самого вони виходять, чітко знають, що ти потрібен, тому співпадає думка і легко співпрацювати.

Поділіться секретом свого успіху.

Я думаю, що найголовніше – вірити в себе, не лінуватися та самовдосконалюватися.

Які плани маєте на майбутнє?

Хочу відвідати Нью-Йорк, Мюнхен, Мельбурн.
Наприклад Мюнхен, бо там у мене дуже добрий знайомий; Мельбурн, бо там є родичі, з якими я можу побачитися тільки в режимі skype, хотілося б зустрітися з ними. Хочу в майбутньому розвиватися, вдосконалюватися, не зупинятися на досягнутому та стати кращим, ніж я зараз є.

Зміни роблять нас кращими, тому не лінуйтесь і ви побачите результат. Не бійтеся прощатися з негативними звичками, а цей час заощадити на самореалізацію та підкорення того, що раніше було недосяжним.

Анастасія Міняйло

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Please wait...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

20 − one =